Make освіта fun agAIn!

Компанія: funiver.ai

Посада: Co-founder

Досвід: Adjunct Professor Київсько-Могилянської бізнес-школи, PhD, підприємець та консультант з AI та цифрової трансформації.

Ключова експертність: Як компаніям та експертам перетворювати свій досвід на структурований освітній продукт, який одночасно навчає людей, будує спільноту навколо бренду та підсилює бізнес-результати. Як власнику бізнесу або експерту «витягнути» свій досвід і структурувати його в курс/програму без педагогічного бекграунду. Як агент-комунікатор працює в активному режимі: оживляє базу контактів, запускає діалоги і будує спільноту навколо продукту через agent-to-agent комунікацію.

На початку зустрічі Станіслав Под'ячев наголосив на важливості спільного навчання, де дорослі люди, обтяжені бізнесом, сім'ями та обов'язками, інвестують свій час з метою отримання практичної користі. Він запропонував логіку постановки запитань: загальні, корисні для всіх, варто ставити безпосередньо під час розмови, тоді як специфічні, пов'язані з індивідуальним бізнесом, краще обговорювати приватно через електронну пошту чи LinkedIn.

Автор підкреслив свій статус як викладача-аматора, для якого викладання є хобі, а не основним джерелом доходу. Його інтерес до теми походить з кількох перспектив: як викладача, батька 18-річного студента, який вже використовує ШІ в навчанні, чоловіка, чия дружина застосовує нейронні мережі в роботі, та батька 8-місячної доньки, яка, ймовірно, зростатиме в світі, де ШІ буде невід'ємною частиною.

Семантичні аспекти освіти: відмінності в термінах

Одним з ключових елементів дискусії стало етимологічне та семантичне розрізнення понять "освіта", "навчання" та "підготовка". Станіслав Под'ячев порівняв українські терміни з російським "образование" (від "образ" – образ) та англійським "education" (від латинського кореня, що означає "виведення назовні").

Освіта: передбачає формування образу світу та себе в ньому, розширення мисленнєвих рамок.

Образование: акцентує на копіюванні чи наслідуванні певного ідеального образу.

Education: фокусується на витягуванні потенціалу зсередини.

Ці відмінності впливають на мислення: навіть великі мовні моделі, як Claude чи ChatGPT, генерують різні результати залежно від мови. Автор наголосив, що для базових дій (наприклад, "принеси" чи "порахуй") мова менш критична, але в складних сферах, як менеджмент (організація, мотивація, планування, контроль, інформація), парадигма мислення стає визначальною.

Далі він розмежував три пов'язані, але відмінні діяльності:

Освіта: розширення світогляду, подібно до дитячого захоплення світом (ілюстровано зображенням дитини з метеликом).

Навчання: процес засвоєння нового через курси, помилки, книги чи розмови.

Підготовка: функціональна підготовка до ролі (лікар, юрист, музикант), типова для шкіл та університетів.

Автор висловив дисонанс: університети часто займаються підготовкою, а не справжньою освітою. Він поставив риторичні питання про потребу в освіті для кожної людини, її джерела та спонукання, ілюструючи парадокси світу через роботи нідерландського графіка М. К. Ешера, де фокус на деталях робить картину зрозумілою, але загальний погляд – парадоксальним.

Критика традиційної освіти та парадокси сучасності

Традиційна освіта описана як триступеневий парадокс, подібний до сходів Ешера:

1. Школа заганяє дитину в рамки "образу" чи підготовки.

2. Університет заперечує шкільні знання, пропонуючи "справжнє" навчання.

3. Робота відкидає університетські підходи, навчаючи "по-справжньому".

Ця логіка, успадкована з радянських часів, присутня не лише в Україні, але й у Польщі, Франції, Великобританії. Автор критикує ідею "кінцевості" освіти: отримання диплома в 20+ років не означає завершення шляху, але міністерства освіти часто ігнорують цю проблему.

Вторгнення ChatGPT кілька років тому радикально змінило оцінку гуманітарних навичок, як написання есе. Викладачі тепер не розрізняють роботи студентів від ШІ, а студенти, постійно взаємодіючи з моделями, починають мислити та писати в подібному стилі. Заборона ШІ в освіті – не вихід, як і повне делегування завдань. Проблеми включають галюцинації ШІ (помилкові висновки з потенційними втратами) та екзистенційні питання: яка роль людини, якщо ШІ все робить? Де наша цінність і сенс?

Пропозиція рішення: інтеграція ШІ в освіту через проєкт

Як підприємець, Станіслав Под'ячев представив свій проєкт – платформу для глибокої інтеграції ШІ в навчання. Вона базується на меморандумі з польським вузом, який навчає студентів з Близького Сходу, Африки та України англійською.

Ключові проблеми, які вирішує платформа:

— Студенти з бідних країн працюють на низькооплачуваних роботах (наприклад, офіціантами), замість застосування фахових навичок.

— "Геп" між навчанням і заробітком: студенти могли б заробляти в 10 разів більше, вирішуючи реальні бізнес-задачі з використанням ШІ.

Рішення:

1. Поєднання студентів з малим/середнім бізнесом для розв'язання прикладних задач (економія коштів без великого R&D).

2. Студенти набираються досвіду на реальних проєктах, а не абстрактних завданнях.

Для викладачів:

— Традиційно витрачається 500 годин на створення курсу (силабус, матеріали, тести).

— Платформа дозволяє генерувати курси через прості підказки, з розмовним інтерфейсом, що адаптує матеріали.

Важливість контролю викладача:

— Два суб'єктивні контексти: історичний (наприклад, трактування подій в польській vs. українській історіографії) та науковий (різні підходи в економіці).

— Викладач налаштовує модель під свої погляди, створюючи "віртуального двійника" – доступного 24/7 асистента для студентів, з контекстом лекцій.

Це забезпечує комунікацію, консалтинг та заробіток для студентів, альтернативний інтерфейсам як OpenAI чи Perplexity.

Окрім цього платформа забезпечує пряму комунікацію між агентами ШІ та людьми, а також між агентами. Це дозволяє оптимізувати процеси, зокрема в освітньому середовищі. Наприклад, студент, який працює над проєктом для компанії з дистрибуції ліків, може зіткнутися з задачами, що охоплюють логістику, ціноутворення, маркетинг та продажі. Замість самостійного виконання всіх компонентів, студент може доручити своєму агенту ШІ знайти партнерів серед агентів інших студентів, вказавши критерії, такі як рівень курсу, ролі (наприклад, логістика та маркетинг) та умови співпраці (оплата або досвід).

Такий підхід перевершує традиційні методи пошуку, як-от групи в Telegram, LinkedIn чи Facebook, де витрачається значний час на перегляд профілів та переговори. Обмеження людського сприйняття – наприклад, обробка 60-70 слів на секунду – контрастує з можливостями агентів ШІ, які можуть обробляти до 1500 слів на секунду залежно від пропускної здатності базової моделі ШІ. Це робить процес швидшим та ефективнішим.

Застосування в Бізнесі: Агенти-Комунікатори

Поза освітнім контекстом, платформа пропонує рішення для компаній. Кожна організація може створити агента-комунікатора, який доповнює наявні канали, такі як Twitter, Facebook, LinkedIn, Medium чи Trustpilot. Агент працює в пасивному режимі (відповідає на запити) та активному (ініціює контакти для пошуку контрагентів, персоналу чи клієнтів).

Щоб уникнути спаму, користувачі самостійно встановлюють вартість повідомлень, ініційованих не з їхньої сторони, у токенах або грошовому еквіваленті – подібно до системи "зірок" у Telegram. Наприклад, повідомлення агенту може коштувати 1 цент, тоді як пряме звернення до людини – 2 долари. Це дозволяє оптимізувати бюджети: за 10 доларів агент може взаємодіяти з п'ятьма людьми або опитати тисячу агентів, підвищуючи ймовірність якісного результату.

Ідентифікація та Репутація: Soul-Bound Tokens

Для розрізнення людей та агентів платформа використовує soul-bound tokens – унікальні токени, видані при реєстрації, що прив'язані до ідентичності користувача. Вони дозволяють вибірково розкривати аспекти репутації в різних спільнотах. Наприклад, випускник Києво-Могилянської академії, учасник iForum 2012 та хакатону з підтримки Збройних Сил може приховати останній аспект у загальних мережах, але пред'явити його на спеціалізованому заході.

Ці токени накопичують репутацію з університетських років, включаючи оцінки від колег по проєктах, а не лише від викладачів. Це формує цінний "багаж" для кар'єри, де репутація стає ключовим фактором у бізнесі чи роботі.

Додаткові Юзкейси: Онбординг, Наставництво та Спільноти

Платформа розширює поняття освіти за межі університетів, охоплюючи:

— Онбординг: Знайомство нових співробітників чи клієнтів з компанією, обов'язками та можливостями через агента-HR чи супервайзера, який надає підтримку 24/7, ескалюючи складні питання до людей.

— Наставництво: Власники бізнесів, які не мають досвіду викладання, можуть створювати курси через інтерв'ю, яке платформа структурує з чіткими результатами навчання та оцінкою часу.

— Спільноти: Для продуктів з потенціалом мережування (наприклад, комп'ютери, техніка, B2B-інструменти чи спортивне спорядження) агент збирає фідбек, рекомендації та підтримує комунікацію між користувачами.

Приклад: Збірка меблів IKEA. Замість паперових інструкцій чи YouTube-відео, користувач звертається до агента, який надає деталізовані вказівки, збирає фідбек (наприклад, про незручні елементи) та адаптує рекомендації, економлячи час і ресурси.

Інструменти Платформи: Кнопка "Fun" та Типи Агентів

Платформа інтегрує кнопку "fun", яка спрощує роботу викладачів, дозволяючи швидко генерувати слайди, тексти, завдання та квізи без переходу до зовнішніх інструментів, як ChatGPT. Для студентів чи користувачів передбачено три типи агентів:

1. Агент-комунікатор**: Для взаємодії.

2. Агент-професор**: Один на курс, для глибокого вивчення дисципліни.

3. Агент-тренер**: Персональний асистент для контролю дедлайнів та завдань.

Це переходить до бізнесового контексту, де людина виступає ментором чи лідером у процесі навчання.

Проблема Опору Працівників та Сприйняття ШІ як Загрози

Учасники дискусії зазначили, що багато працівників розглядають ШІ не як інструмент для покращення ефективності, а як потенційну заміну собі. Це призводить до опору впровадженню технологій, особливо в компаніях, де працівники побоюються звільнень. Експерт підкреслив, що такий підхід є кроком вперед у розвитку, але вимагає правильної комунікації.

Шаблонна відповідь на цю проблему полягає в тезі: "Штучний інтелект не замінить людину, але людина, яка вміє ефективно використовувати інструменти ШІ, замінить ту, яка цього не робить". Це мотивує до навчання та адаптації, перетворюючи ШІ на конкурентну перевагу на ринку праці.

З глибшої перспективи, Станіслав Под'ячев поділився особистим досвідом: "Наприклад, раніше звіт займав 8 годин, а тепер – 8 хвилин. Але що в цьому звіті мого? Я пишу промпт, роблю висновки, ділюся ними з моделлю ШІ, і разом ми вдосконалюємо результат".

Це демонструє, як ШІ економить час і підвищує якість роботи, дозволяючи зосередитися на творчих аспектах. Для підприємців, які ведуть багато проєктів, це відкриває можливості для нових ініціатив, тоді як для найманих працівників з фіксованим графіком постає питання: "Що робити з вивільненим часом?" Експерт пропонує розглядати це як шанс для самоосвіти та пізнання світу, перетворюючи процес на філософський пошук сенсу.

Керування AI-Спеціалістами: KPI та Задачі

Один з учасників поставив питання про найм AI-спеціаліста з досвідом, але без чітких задач: "Я даю поверхневі інструкції, як 'згрупуй інформацію' чи 'слідкуй за трендами', але розумію, що це не оптимально". Експерт відповів, що це типова проблема менеджменту, і запропонував рекомендації:

1. Ідентифікувати 5 конкретних проблем, де ШІ дозволить зекономити або заробити (бажано втричі більше заробітної плати спеціаліста).

2. Встановити KPI, орієнтовані на вимірювані результати: "Management is measurement. Якщо не можете виміряти, не можете керувати".

3. Прив'язувати KPI до грошей: Наприклад, економія 1000 годин роботи в компанії перераховується в фінансові показники, фокусуючись на високовартісних задачах (економія години працівника за 10 доларів важливіша, ніж за 1 долар).

Для мотивації спеціаліста можна пов'язувати KPI з преміями, уникаючи фіксованої ставки. Експерт підкреслив, що власники бізнесу повинні мислити стратегічно, а не як менеджери, і усвідомлювати зони росту.